Історія 441

Моя кредитна історія – Фомінової  Вікторії  Миколаївни, почалася в один із найважчих періодів у моєму житті. До 2022 року моє фінансове становище було непростим, але стабільним. Після розлучення (неофіційного) з чоловіком у 2017 році, ми не підтримували жодних контактів, і всі турботи про родину лягли на мої плечі. Проте я справлялася, працювала і намагалася забезпечити дітей всім необхідним. Але все змінилося після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Мій син і донька, як і багато інших українців, змушені були виїхати за кордон. Їм потрібні були кошти на проживання, навчання і, на жаль, лікування. Моя зарплата була недостатньою для того, щоб покрити всі ці витрати. Я зрозуміла, що без фінансової допомоги не впораюся. Тому, незважаючи на страх і сумніви, я звернулася до банків за позиками.

Перші кредити, які я брала, були на найнеобхідніше – житло для дітей та їхні навчальні витрати. Я сподівалася, що зможу покрити ці витрати поступово, але, на жаль, життя виявилося складнішим. Заробітна плата була надто малою, щоб виплачувати не лише основний борг, але навіть відсотки за кредитами. Кожен місяць я віддавала все, що могла, але цих коштів не вистачало. Заборгованість поступово зростала, і я розуміла, що потрапила у замкнене коло.

До 2024 року мій фінансовий стан лише погіршився. Економічна ситуація в країні стала ще більш нестабільною, а я все більше відчувала себе загнаною в кут. Борги перед банками зростали з кожним днем, і я більше не могла їх контролювати. Мої діти досі потребували допомоги за кордоном, але вже не було сил і ресурсів.

Ця ситуація привела мене до моменту, коли я зрозуміла: необхідно знайти вихід. Заборгованість стала тягарем, який я не могла нести сама. Кожного дня я прокидаюся з думкою, як вирішити цю проблему, але відповіді поки не знайшлося. Я знаю, що це лише початок моєї боротьби за фінансову стабільність, і я готова боротися, хоча цей шлях нелегкий.

 Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.