Історія 404

Моя кредитна історія – Цимбаленка Віталія Анатолійовича,  почалася з того, що 01.07.2019, відкрив ФОП другої групи. Взяв у оренду салон краси з усім обладнанням і деякі працівники залишились працювати у мене. Справи йшли дуже середньо, виходив в нуль. 01.10.2019 я орендував друге приміщення у центрі, з надією, що розвиток бізнесу піде швидко вгору, але тільки перед новорічними святами біль менш були статки. Приміщення, яке я орендував, потрібно було перекрасити, закупити обладнання і т.д. Не доробивши до кінця облаштування з ремонтом, гроші закінчились. 

Я скористався кредитними картками та все доробив – відкрились. Старих клієнтів було не багато, треба було займатись рекламою та розвивати соціальні мережі. Невдовзі банк пропонує кредит готівкою, а для справи це було дуже вчасно. Тільки почалося все начебто налагоджуватися – пандемія (ковід) зруйнувала все. Працювати не можна, було, але було потрібно сплачувати за оренду, податки, платежі по кредитам. Навіть працівниці своїй платив по 5 000 грн., аби вона не звільнилася. Інші працівники були члени родини, їм не було взагалі чим платити, але вони з порозумінням до цього поставилися, за що я їм щиро вдячний. Ця мука тягнулась з пів року. Щоб якось виходити с положення вирішую брати в оренду приміщення інше, і там потихеньку працювала моя донька. Це і  був єдиний дохід. З часом той салон, що у центрі, довелося закрити. Трималися тільки на  маленькому орендованому приміщення,  де донька працює. Кредитів та боргів багато, треба все якось сплачувати.

Перекредитовуватись прийшлося, хоч і не хотілося дуже, але до цього призвів не один кредит, а ціла купа подій, вище прописаних. На той момент це було спасінням, але насправді виявилась боргова пастка. Також у маленькому салоні я робив масажі (я масажист, маю диплом). Приносив не багато доходу, плюс я таксував та займався доставкою піци. Загалом ситуація налагодилась, все більш менш вирівнювалося в житті. Кредити сплачував вчасно. 

Коли у лютому 2022 році, коли я зробив усі, ми з моєю дружиною готувались виїжджати у Венгрію, на заробітки, були куплені квитки на 18 лютого 2022 року. Нас перенесли на 27 лютого й звісно ми нікуди вже не поїхали…

Наразі є невеличке  хазяйство, з того й живемо. Підзаробляю, де прийдеться, що сусіди просять. Платити в банки вже просто не стало чим, після початку війни. 

Зараз в мене розвинулась ішемічна хвороба серця. Потрібно робити шунтування, скоріше за все не одне (ставити шунт у коронарну артерію).

На дружині зареєстрований автомобіль Mercedes-Benz E-Class W212, 2011 р.в., який фактично належить моїй старшій доньці, вона дуже мріяла про машину. Щоб збулася мрія, вона навіть приймала участь у програмі ЕКО , на це все є договір. Вона вимушена була записати машину на маму, бо в неї чоловік трохи неблагонадійний (він і зараз під залогом).

Моя мати померла у2016 році, додивлялася її моя старша донька. Заповіту ніякого не було, донька так і продовжила там жити робила ремонти і тд. Тому я аж у травні 2023 року, вступив у спадщину, коли у доньки з’явились на переоформлення гроші, та оформив договір дарування на доньку.  Довелося так зробити, тому що не дай Бог, приліт ракети в хату, то на відновлення нічого не довести, бо власника не було. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.