Історія 393

Моя кредитна історія – Іванова Богдана Геннадійовича,  почалася давно. Перший кредит взяв для купівлі ноутбуку, так як треба було навчатися. Мама допомогти мені змоги не мала, а батько пішов із нашої родини 26.12.2009 й ми не спілкуємося досі. 

Перший кредит брав у банку. Я навчався на той момент у технікумі, але намагався й підробляти, тому порошки міг платити. Після року кредити стало важко платити, тому у 2019 році я вирішив поїхати до Польщі на роботу через фірму, щоб відати борги. Однак щоб туди поїхати до роботи потрібні були гроші для оформлення документів. Щось мені надала мама, деякі кошти, які у неї були, але довелося знову взяти кредит.

І тут настала моя перша чорна смуга. Так як я там відпрацював місяць, дочекавшись заробітної плати, я її не отримав. Мені відповіли що її має нараховувати ця фірма, через яку я оформлював документи, але цієї фірми вже немає, тому мені фірма не заплатила. І я залишився без грошей. Я був вимушений повернувшись назад в Україну. Мої борги звісно нікуди не  ділися, тому я активно шукав роботу, й знайшов на будівництві. Проробивши там 4 місяці все одно не вистачало тих грошей, щоб розрахуватися з боргами. 

Моя мама вже на той час працювала у Чехії, запропонувала мені приїхати до неї, отримавши робочу візу на 3 місяці. Відпрацював 3 місяці й повернувся додому, я всі кошти віддав кредиторам, але всієї суми до погашення не вистачало. І за кілька місяців у мене помирає дідусь, 21.08.2020. Я на той час працював в Україні продавцем-консультантом, але тієї заробітної плати не вистачало для того, щоб розрахуватися з боргами. 

В 2021 році я мав стосунки з дівчиною, яка мала сина 11 років. Тому я переїхав до міста Шостки до своєї майбутньої сім’ї. На той час вони знімали кімнату в гуртожитку, і так як нас побільшало, ми вирішили зняти квартиру. Переїхавши в квартиру, моя дівчина вже працювала й я знайшов роботу, аби утримувати сім’ю. 

Однак коли 24.02.2022 розпочалася війна, мені зранку зателефонували з роботи, шо поки не виходити. Як тільки щось буде відомо коли можна буде вийти на роботу, то зателефонують. І цього місяця втратила роботу моя дівчина теж. Наші батьки як могли, так і допомагали. Вчасно кредити надали кредитні канікули. Але мені подзвонили з роботи й повідомили про звільнення 31.03.2022. Ми були вимушені повернутися в село, оскільки роботи не було, а оренду платити треба було завжди. 

В лютому 2024 році я зрозумів, що вже не в силах здійснювати платежі.

ак і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.