Історія 381

Моя кредитна історія – Костіна Олексія Вікторовича (внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Довідки №2615001951 від 11.08.2016) (додається), почалася у 2016 році, коли через війну довелось остаточно покинути домівку та шукати прихисток в іншому куточку України, ми переїхали до Івано-Франківську. На новому місці довелось винаймати житло. Першу кредитну картку відкрив у  2017 році й потрошки користувався та в 2019 році повністю закрив борг. Працював на державній роботі з заробітною платою 5 000 грн. 

В серпні 2020 року під час велопрогулянки в мене сильно заболіла голова. Пройшовши багато обстежень, витративши чимало коштів на обстеження головного мозку, лікарі виявили причину болі в голові – ГПМК (Гостре порушення мозкового кровообігу – Інсульт)  за типом субарахноїдального  крововиливу. Повідомили, що потрібно транспортування в Київ, Інститут нейрохіругії ім.акад. А.П.Ромоданова, для проведення операції.  (всі медичні довідки додаються) Потрібно було всіма силами зібрати кошти (близько 400.000 грн.) на транспортування, медикаменти, саму операцію та післяопераційну реабілітацію. Мама з 4-х років виховувала мене сама, після того як рідний тато помер від раку. (свідоцтво про смерть додається) 

З серпня 2020 року почались перші борги. Мої рідни старші брат і сестра брали на себе великі кредити та позики. Життя поділилось на “до” і “після”, не міг усвідомити, що не зможу більше ніколи в житті робити елементарну чоловічу роботу. Після операції довго шукав роботу, пробував різні варіанти, але заробіток був тільки для забезпечення життєдіяльності, але недостатнім, щоб почати допомагати виплачувати борги.

Тому коли в 2022 році в нашу країну прийшла війна, всі кредити остаточно перетворились на страшенну боргову яму, коли я в черговий раз втратив роботу через упереджене ставлення до “переселенців”,  людей з Луганської області. Згодом я почав отримувати стабільний дохід, але цього не вистачало, і тоді я почав брати невеликі позики на проживання, відсотки яких збільшувались швидше, ніж я встигав заробляти хоча б якусь суму. На сьогоднішній день я повністю виснажений як морально так і фізично, не зважаючи на те, що я чоловік. 

Підсумовуючи, хочу зауважити, що кредити я брав здебільше для лікування та довгої реабілітації в подальшому, так як хворим я не міг працювати геть.

На момент оформлення першого кредиту у  2017 році я був працевлаштований у Державному підприємстві “виробниче об’єднання “КАРПАТИ” ще з квітня 2016 року. Заробітна плата на державній службі дозволяла вчасно сплачувати щомісячний платіж по кредиту. Однак зрозумів, що коштів не вистачає, тому звільнившись з роботи, поїхав на заробітки закордон, де попрацював з з 06.2018 до 12.2018 (трудовий договір та документи додаються). Був інженер-технолог по збірці персональних комп’ютерів, моноблоків, серверів. На початку наступного року я вже повернувся додому, де працевлаштувався у ТОВ «Дельта». Відповідно в 2019 році цей борг був успішно закритий. 

Після цього, у 2020 році моє здоров’я сильно погіршилося, через що я не зміг працювати. В 2021 був змушений відкрити кредитну картку в іншому банку, планував віддати цей борг за рахунок заробітної плати, сподіваючись, що одразу зможу працевлаштуватися. Вже у лютому 2022 року я працевлаштувався у ТОВ “ЦЕТЕХНО”, згодом змінив декілька місць роботи, а саме: ТОВ “МАКСІШОП”, ТОВ “ПРОТОРІЯ”. Вже працюючи у  ТОВ “ПРОТОРІЯ”, маючи стабільний дохід та впевненість, що борг я поверну, в листопаді 2022 року вперше звернувся до послуг мікрофінансових організацій. Далі у 2023 році я був працевлаштований у ТОВ “ЩЕДРО” та ТОВ “М’ЯСО-ІФ”, та аналогічно з 2022 роком, періодично оформлював кредити й потрошки їх закривав.

Нажаль, в серпні 2023 року під час роботи на ТОВ “М’ЯСО-ІФ” мені стало погано, підозра на інсульт, всі симптоми такі самі були як перед операцією перший раз (медична довідка додається). Після цього випадку мій роботодавець також задумався, чи не заважка мені ця робота, чи зможу я працювати далі й 22.09.2023 мені довелося звільнити із роботи за угодою сторін (п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України). 

Планував всі борги закрити за рахунок стабільної заробітної плати, однак через погіршення здоров’я та упереджене ставлення роботодавців я наразі знаходжуся без роботи, знов у активних її пошуках. Оформити групу інвалідності не можу, бо лікарі дивляться, що я здоровий зараз, а історію хвороби не дивляться.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.