Війна, економічна нестабільність, девальвація гривні… Ці та супутні їм чинники ускладнили життя українців і призвели до зростання заборгованості по кредитам в банках і МФО. Держава не залишилася осторонь, ухваливши закон № 3156-IX від 10.06.2023, що розв’язує проблему завищених і непропорційно високих відсотків, які нараховуються за простроченими споживчими позиками під час воєнного стану. Крім того, на період особливого правового режиму додатково змінили Кодекс України з процедур банкрутства на користь боржників, а законопроект про списання кредитів був остаточно ухвалений.
У цій статті ми розповімо про останні новації в законодавстві та про те, як вони можуть вплинути на вашу фінансову ситуацію. Якщо вже стикнулися з неплатоспроможністю, отримайте від наших юристів безкоштовну консультацію, щоб визначити стан справ та спланувати подальші дії.
Отримайте безкоштовну консультацію
Закони, що регулюють питання кредитування в Україні й списання боргів
Сфера кредитування в Україні регулюється чималим масивом нормативно-правових актів. У їх числі:
- Цивільний Кодекс України (ЦКУ).
- Кодекс України про процедуру банкрутства.
- Закон України «Про банки та банківську діяльність».
- Закон України «Про захист персональних даних».
А якщо вам «пощастило» обзавестися настирливими колекторами, на допомогу прийдуть уже Кримінальний і Цивільний кодекси. Так, ці хлопці, як правило, дуже креативні у своїх методах стягнення заборгованості. Але вони часто користуються необізнаністю громадян про свої права. Мало кому відомо, що стягувачі не мають права поширювати особисту інформацію дебітора, тероризувати його дзвінками у вихідні дні та неробочі години, а тим паче посвячувати в ситуацію знайомих і родичів.
Разом з тим, вивчаючи закон України про списання кредитів, особливу увагу варто приділити строкам позовної давності. Стаття 257 ЦКУ чітко встановлює: у банків і МФО є три роки, щоб згадати про ваш борг і вимагати його погашення. Тож, якщо таймер вийшов — можна зітхнути з полегшенням, забувши про претензії. Щоправда, все це потрібно довести та грамотно оформити, у чому, зрозуміло, допоможе досвідчений адвокат.
Як законно списати борги за кредитом в Україні
Якщо банківський борг починає нагадувати про себе частіше, ніж будильник у понеділок вранці, час задуматися, чи можна його легально позбутися. І тут закон України про списання кредиту пропонує кілька можливих рішень, що вимагають деякої юридичної спритності:
- Закінчення строку позовної давності, про яку йшлося раніше. За законом кредитор має обмежений час, щоб вимагати повернення заборгованості в судовому порядку. Якщо відповідний ліміт вичерпається, стягнути з вас гроші буде неможливо.
- Відсутність майна. Якщо у боржника немає ні квартири, ні машини, ні інших цінностей, придатних для реалізації арбітражним виконавцем, отже, і взяти з нього нічого.
- Процедура банкрутства. Це самий радикальний спосіб, але й найефективніший. У разі визнання вас неплатоспроможним щонайменше більшу частину боргів буде прощено.
- Рефінансування. Цей варіант підходить не всім, але може допомогти знизити загальну суму заборгованості та зробити платежі комфортнішими.
Наша юридична компанія завжди готова допомогти в цьому нелегкому завданні — будь то ліквідація боргів за мікропозиками чи банківськими кредитами. Ваш час буде врятовано, а борги, можливо, списано.
Останніми роками, коли економічна атмосфера в Україні через війну стала нестійкою, багато позичальників зіштовхнулися з труднощами в поверненні кредитів. Знайома ситуація, правда? Напевно, кожен із нас хоча б раз потрапляв у скрутне становище зі своєчасним погашенням займу або чув про подібні проблеми від друзів.
Фінансові установи теж опинилися в непростій ситуації та почали віртуозно, хоча й не завжди чесно пристосовуватися. У кредитних договорах стали з’являтися все нові й нові юридичні міні-пастки для клієнтів: завуальовані відсотки, велетенські пені та штрафи, які починають «капати» з першого ж дня прострочення. Тому, якщо у вас виникають хоч найменші сумніви з приводу договору, сміливо звертайтеся до юристів. Вони із задоволенням проллють світло на всі підводні камені та не дадуть вам потрапити у фінансовий капкан.
Краще притлумлювати потенційні негаразди на старті та підстрахуватися, ніж потім вивчати закон про списання кредиту. Повірте, фінансова «гуманітарка» вийде дешевше, ніж юридична школа грамотності.
Новий закон про списання кредитів під час війни
У 2023 році набув чинності проєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування відсотків за споживчими кредитами під час воєнного стану та вдосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг». Ця поправка, яку в народі прозвали не інакше як закон про списання кредитів, з’явилась як відповідь на серйозні виклики.
Основна мета нововведення — розібратися з проблемою, коли за договорами споживчої позики накручуються завищені й абсолютно неадекватні відсотки. Особливо це стосується тих, хто або залишився на рідних квадратних метрах або вимушено змінив адресу проживання (наприклад, якщо людина зареєстрована як внутрішньо переміщена особа). На практиці такого роду складнощі найчастіше виникають у регіонах, де тривають чи відбувалися бойові дії або на територіях, які тимчасово зайняті РФ.
Закон зобов’язує позикодавців піти на реструктуризацію боргів за споживчими кредитами на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення або скасування. Це нововведення стосується тих, хто залишився на своєму місці проживання або був змушений його покинути (зокрема, якщо людина офіційно визнана ВПО). І знову ж таки, йдеться про регіони, які тимчасово перебувають під окупацією або де тривають військові дії.
Детально про застосування процедур банкрутства в період воєнного стану
Під час війни стабільна робота всіх інститутів, що підтримують економіку — наче налагоджений механізм, де кожна шестірня має крутитися вчасно і в потрібний бік. Це стосується і сфери банкрутства, яка, наче на військових рейках, вимагає чітких правил, щоб не допустити хаосу.
Для України це особливо важливо, адже щоб отримати 18 мільярдів доларів допомоги від ЄС, передбаченої Меморандумом від 16 січня 2023 року, необхідно привести процедуру банкрутства до ладу, підігнавши її під європейські стандарти. Тому 26 липня 2023 року Президент України підписав новий Закон № 3249-IX. Він детально описує, як відбуватимуться процеси банкрутства під час війни й в півріччя після її закінчення. Закон набув чинності 29 липня і став продовженням реформи, розпочатої 2023 року.
Одне з ключових нововведень — обмеження прав для кредиторів, на яких накладено санкції. Тепер ті, чиї активи заблоковано, можуть лише бути присутніми на зборах із правом дорадчого голосу, не впливаючи на рішення. Це фактично виключає можливість агресора втручатися в процедури банкрутства.
Також розширилися права арбітражних керуючих. Тепер вони можуть скликати збори кредиторів, запитувати доступ до баз даних, а також отримувати інформацію про рахунки та банківські сейфи боржників. Новий «запит арбітражного керуючого» діє як аналог адвокатського звернення, і відмова в наданні інформації загрожує відповідальністю. Водночас входження в банкрутство для фізичних осіб спростилося, тоді як закон про банкрутство юридичної особи майже не зазнав змін.
