Історія 290

Моя кредитна історія – Корнійчука Романа  Петровича , розпочалась з того, що брав кредити у зв’язку з складною життєвою ситуацією, а саме з втратою роботи. Мабуть повномасштабне вторгнення російської федерації далось в знаки всьому населенню України, і я не став винятком. Десь приблизно в серединні березня 2022 року я був змушений вивезти свою родину за межі міста Києва так як хвилювався за життя та здоров’я своїх дітей та близьких. На той момент фінансово забезпечував сім’ю лише я, так як дружина була в декретній відпустці в якій знаходиться і на даний час. Через загрозу їхньому життю та здоров’ю, прийняли рішення виїхати за межі Києва в с. Стадниця Білоцерківського р-ну, де проживає моя мама. На той момент я працював у Службі Судової охорони, поговоривши з керівництвом що я хочу вивезти сім’ю і повернутись назад в Київ щоб далі нести службу мені дали згоду, але коли ми приїхали в село на наступний день мені подзвонили та сказали що я маю повернутись на наступний день або ж мене звільнять, але в той період були комендантські дні і я ніяк не міг приїхати до столиці, тому село знаходиться 180 км від Києва, так я втратив роботу. Перші кредити які загнали мене та мою сію в боргову яму, вимушено брали мені на операцію. В листопаді 2022 року мене з роботи серед ночі забрала швидка тому що пішов камінь з нирок, операція та подальші витрати обійшлися приблизно в 30000грн. і так як це була середина місяця вихід був один кредити, і після цього пішла як кажуть чорна смуга, в невдовзі тяжко захворіла дружини бабуся, і відповідно на лікування потрібні були кошти але нажаль лікування не допомогло і вона померла, це був дуже тяжкий момент для нашої сім’ї. Ось саме ці події загнали нас в борги, і як в наслідок почали брати нові кредити щоб перекрити інші, так як однієї моєї заробітної плати було не достатньо. 

Але і після цих подій наша чорна смуга не скінчилась, і на мою думку триває і досі, в нас майже кожен місяць хтось хворіє. Кредити почав не виплачувати з 11.2023 так як банально не було коштів тому що молодший син потрапив в лікарню з запаленням легенів. Розуміючи, що борг виріс, і мені  не віддати, та і колектори телефонують всім близьким і друзям, почав шукати можливі виходи з цієї ситуації і намагатись виплатити борги однак марно. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.