Історія 269

Моя кредитна історія –  Дорожінської Людмили Анатоліївни, мати одиночка (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька № 00041402854 від 14.09.2023 року додається), розпочалась в липні 2022 року. До початку війни я працювала на двох роботах заробітна плата була достатня. З початком війни мене відправили по одну з місць роботи  у відпустку за власний рахунок а потім звільнили за власним бажанням. Тоді я і була вимушена взяти перший кредит. Однак заробітної плати вистачало коштів для оплати платежів за кредитом. У вересні у мене розпочалась кровотеча і прийшлось брати кредит.Потім необхідно було робити ремонт у будинку. Батьки постійно наполягали на переїзді у будинок і я знову ж таки вимушена була брати кредит. Потім захворіла дитина і потрібні були також кошти на збір дитини в школу. І я знову потребувала додаткових коштів.  Потрібно було закупити дрова на зиму та найняти людей, щоб нарізати їх. А це не маленька сума коштів. Потім в дитини зламався телефон і я вимушена була брати новий кредит. Потім почала позичати кошти в знайомих, щоб сплатити платежів за кредитами. Я намагалась вирішити ситуацію з кредиторами, але це не дало жодних результатів.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2024 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.