Історія 212

Моя кредитна історія – Гресь Лариси Василівни (пенсіонерки за віком відповідно до Пенсійного посвідчення серії ААЛ № 114932 від 27.05.2020, виданого Пенсійним фондом України) (додається), розпочалася в 2020 році, коли мені затримали виплату заробітної плати, а мені потрібно було оплатити послуги адвоката, т.я. ми з братом вступали в спадщину після смерті матері. Через що я і взяла свій перший кредит в мікрофінансовій установі.

Однак, в житті існують і інші проблеми. У мене наявний цілий список хвороб (медичні довідки – додаються) – щомісяця витрачаю значну кількість коштів на лікування, крім того, в мене немає близьких, які б могли допомогти, оскільки після смерті сина та невістки у 2012 році, я фактично залишилась сама. У зв’язку з цим, була змушена з 2020 року все частіше звертатись до кредитів, з якими спочатку добре справлялась. Отож у грудні 2020 році я взяла кредит на велику суму, для того щоб позичити кошти одній людині, а вже у березні 2021 року вона померла, тому гроші повернути не змогла.

Згодом мене звільнили роботи, а з однією пенсію та невеликим доходом від оренди землі, не проживеш – не вистачало коштів на прожиття та сплату за кредитами, почала перекредитовуватись, однак зрозуміла, що це не вирішує мої проблеми, а лише все глибше заганяє мене у боргову яму.

У червні 2021 року влаштувалась на роботу, хоч і важко це, але не могла просто так опустити руки. Проте, я остаточно прийшла до того, що не можу впоратись з цими кредитами, а тому звертаюсь до суду з надією на допомогу та розуміння моєї ситуації.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.